Типи установ для аномальних дітей

Типи установ для аномальних дітей

Спеціальні навчально-виховні заклади здійснюють навчання і виховання дітей й дорослих з різними аномаліями слуху, зору, мови, інтелекту, рухів, а також дітей з комплексними порушеннями розвитку. Більша частина цих закладів належить до системи Міністерства освіти (спеціальні дитячі садки, школи, спеціальні вечірні школи для дорослих), деякі – до системи Міністерства соціального забезпечення (дитячі будинки для глибоко розумово відсталих дітей, для сліпоглухонімих), а окремі підпорядковані Міністерству охорони здоров’я (клініки для дітей і дорослих з порушеннями мовлення та логопедичні кабінети при поліклініках, школи-санаторії для дітей з порушеннями психічного розвитку).

У спеціальних навчально-виховних закладах аномальні діти здобувають залежно від типу шкіл початкову, неповну середню, а деякі – середню освіту.

Навчання і виховання дітей з порушеннями слуху здійснюється в двох типах спеціальних загальноосвітніх шкіл – інтернатів: для глухих дітей та тих, що погано чують (туговухих), і пізньооглухлих дітей.

Спеціальні загальноосвітні школи - інтернати для глухих дітей є навчально-виховними закладами, які розв’язують питання виховання, загальноосвітньої і трудової підготовки глухих школярів, а також корекції та компенсації недоліків їхнього розвитку. Ці школи мають у своєму складі 1 – 10 класи і підготовчий клас для дітей, які не одержали організованої дошкільної підготовки до навчання у школі. Глухі, навчаючись у школі-інтернаті, здобувають освіту в обсязі неповної середньої загальноосвітньої школи. Учні складають екзамени, і їм видають свідоцтво за неповну середню школу.

При школах для глухих створено допоміжні класи для розумово відсталих глухих дітей (1 – 9 класи) та класи для глухих дітей з порушеннями опорно-рухового апарату.

Спеціальні загальноосвітні школи - інтернати для дітей з ослабленим слухом і пізньооглухлих є навчально-виховними закладами, які здійснюють виховання і трудову підготовку, подолання наслідків зниження слуху й мовної недорозвиненості цієї категорії дітей. Такі школи мають два відділення: перше – для дітей з легкою недорозвиненістю мови внаслідок порушення слуху. Це діти, які оволодівають мовою з незначними порушеннями фонематичної і граматичної будови, звуко-буквенного складу слів; друге відділення – для дітей з глибокою недорозвиненістю мови. У таких дітей грубо порушена й спотворена граматична будова мови.

Випускники першого і другого відділень здобувають освіту в обсязі неповної середньої школи.

Спеціальні дошкільні й шкільні заклади створено і для дітей з глибокими порушеннями зору. Вони навчаються в школах-інтернатах для сліпих та слабозорих.

Перший тип спеціального загальноосвітнього закладу забезпечує навчання та виховання, загальний розвиток, трудову підготовку сліпих дітей з повною втратою зору (вони становлять 6 – 8%), або тих, що мають залишки зору (до 0,04 нормального зору) , а також з більш високою гостротою центрального зору (0,05 – 0, 08), але з такими офтальмологічними захворюваннями, які призводять до прогресуючого зниження зору.

Абсолютно сліпі діти користуються в навчальній роботі тактильно-кінестетичними і слуховими засобами сприйняття навчального матеріалу й орієнтації у просторі.

Існують два типи шкіл-інтернатів для сліпих дітей: десятирічна, з освітою в обсязі неповної середньої школи дванадцятирічна, яка дає загальну середню освіту.

У школі для сліпих діти здобувають політехнічну освіту і професійну підготовку.

У школах-інтернатах для дітей з ослабленим зором навчаються та виховуються діти з гостротою зору 0,05 – 0,4, а також з більш високою гостротою зору залежно від характеру офтальмологічних захворювань й вміння дитини користуватися слабким зором.

Сліпі й слабозорі діти з порушеним інтелектом навчаються в допоміжних класах, які створені при відповідних школах-інтернатах.

Система спеціальних закладів для дітей

з порушенням мовлення

Комплексне вивчення дітей, яке базується на клініко-психологічній діагностиці різних видів аномалій, дало можливість створити фундаментальну наукову базу для розвитку розгалуженої сітки спеціальних дошкільних та шкільних закладів.

Дитячі садки для дітей з порушеннями мовлення і відповідні дошкільні групи комплектуються безпосередньо тими відділами народної освіти, у веденні яких є дошкільні заклади.

Діти, які оволоділи нормальним мовленням, успішно закінчили навчання і не досягли 7-річного віку, переводяться в дошкільні заклади загального типу.

Організація корекційного процесу в дошкільних закладах забезпечується:

– своєчасним обстеженням дітей;

– раціональним розкладом занять;

– плануванням індивідуальної роботи з кожною дитиною;

– наявністю планів фронтальних занять;

– необхідним обладнанням і наочними посібниками;

– спільною роботою логопеда і вихователя групи з батьками.

Для дошкільних груп з мовленнєвими вадами повинен розробляється спеціальний режим дня. В ньому повинно бути передбачено проведення логопедом фронтальних, під групових та індивідуальних занять. Водночас виділяються спеціальні години увечері для роботи вихователя з підгрупами і окремими дітьми із корекції мовлення згідно із завданням логопеда. Вихователь планує свою роботу відповідно до програмних вимог та мовленнєвих можливостей дитини. Він повинен знати індивідуальні відхилення у формуванні мовлення дитини, чути дефекти звуковимовної й лексико-граматичної сторони мовлення в процесі навчальної й позанавчальної діяльності, враховуючи мовленнєві можливості кожної дитини. Спільно з логопедом плануються заняття із розвитку мовлення, ознайомлення з навколишнім, підготовка до письма тощо

Невід’ємною частиною педагогічного процесу є спільна робота логопеда з батьками. Вона здійснюється у таких формах:

Батьківські збори

Перші батьківські збори проводяться в середині серпня місяця. Батьків ознайомлюють з структурою закладу, задачами і змістом роботи, правилами й розпорядком роботи.

Другі збори проводяться в жовтні місяці. Мета цих зборів – ознайомити батьків з результатами обстеження. Дуже важливо доступною формою пояснити батькам основні відхилення в мовленнєвому розвитку дитини, показати ступінь відставання від норми і розказати про план роботи на перший період навчання.

Треті батьківські збори проводяться в січні місяці. На них підбиваються підсумки роботи за півроку.

Останні батьківські збори проводяться в травні місяці. На цих зборах підбиваються підсумки роботи за рік, даються рекомендації із закріплення пройденого матеріалу. Логопед ознайомлює батьків з рішенням комісії про подальше навчання дитини у масовій або мовленнєвій школі, в разі необхідності, повторне перебування в спеціальній групі.

По суботах або середах кожного тижня проводяться п’ятихвилинки. Логопед ознайомлює батьків з основними прийомами закріплення звуків, розказує і показує, які вправи потрібно робити вдома.

Стенди для батьків. Тут висвітлюють основні питання стосовно розвитку дитини у нормі, різні види мовленнєвої аномалії, популярна література. В батьківському куточку повинен бути також інформаційний розділ, де вказані дати батьківських зборів, запрошення для бесіди, час консультацій із спеціалістами.

Логопедична допомога в умовах спеціальних дошкільних закладів надається дітям, які мають недоліки мовлення при інших нозологічних формах (олігофренія, порушення зору, опорно-рухового апарату).

Дитячі дошкільні заклади для дітей з порушеннями

опорно-рухового апарату

Групи для дітей з порушенням опорно-рухового апарату комплектуються так: ясельна група – діти віком від 2 – 3 років; молодша  група – від 3 – 4 років; середня група – 4 – 5 років; старша група – 5 – 6 років; підготовча група до школи – 6 –
7 років. Наповнюваність груп – 10 – 12 дітей.

Вчитель-логопед проводить навчально-корекційну роботу із розумового розвитку дітей, навчання правильного мовлення, правильної звуковимови. Він працює в тісному контакті з лікарем-психоневрологом, вихователями груп, проводить з дітьми фронтальні, підгрупові та індивідуальні заняття, веде відповідну документацію.

Дитячий психоневрологічний санаторій лікувально-оздоровчий заклад санаторного типу

Покази для скерування дітей у психоневрологічний санаторій:

– неврози і невротичні форми реактивних станів; астенічні, церебростенічні, неврозоподібні стани як наслідок раннього органічного ураження ЦНС; травми черепа, нейроінфекції, соматичні захворювання;

– неврозоподібні форми психічних захворювань на стадії неповної компенсації;

– початкові прояви психогенних патологічних формувань особистості і патологічних рис характеру без виражених розладів поведінки та соціальної адаптації;

– загальний недорозвиток усіх рівнів з порушеннями читання і письма, затримки мовленнєвого розвитку, заїкання.

Термін перебування в санаторії – місяць. Можливе повторне лікування через 6 місяців.

Комплектування здійснюється за віковим принципом.

Основні принципи лікувально-оздоровчої роботи:

– психотерапія;

– фізіотерапія і лікувальна фізкультура;

– медикаментозна терапія;

– логопедичні корекційні заняття;

– ритміка;

– трудотерапія;

– раціональне харчування.

Розумово відсталі діти становлять найчисленнішу категорію аномальних дітей та залежно від ступеня і характеру інтелектуальної недорозвинутості навчаються в спеціальних навчально-виховних закладах, які входять до системи народної освіти або соціального забезпечення. В них навчаються діти із зниженим інтелектом у ступені дебільності. За дев’ять років навчання допоміжна школа забезпечує загальноосвітню підготовку, професійно-трудове навчання та оволодіння доступною професією (столярною, слюсарною, малярно-штукатурною, швейною справою).