Причини порушень психофізичного розвитку

          Причини порушень психофізичного розвитку

Відхилення у розвитку дітей можуть бути обумовлені різ­ними несприятливими факторами, які поділяються на ендоген­ні (генетичні або внутрішні впливи) і екзогенні (середовищні або зовнішні) впливи. Найчастіше фахівці групують патологічні фактори залежно від періоду впливу на здоров'я дитини: пре­натальні- причини, що діють на зародок і плід у період вну-трішньоутробного розвитку; натальні — у період пологової діяльності; постнатальні після народження дитини.
У внутрішньоутробному (пренатальному) періоді відхи­лення у розвитку дитини можуть викликати наступні фактори:
-                   спадкові захворювання (наприклад, міопатія — порушення обміну речовин у м'язовій тканині, галактоземія — незасво-єння галактози, що входить у грудне молоко, муковісцидоз дефект ферменту підшлункової залози, певні типи пору­шень зорового та слухового аналізаторів, ринолалія та ін.);
-                   генетичні захворювання (наприклад, фенілкетонурія, тиро-зиноз — хвороби, пов'язані з порушенням ферментної діяль­ності організму);
-                   хромосомні порушення (хвороба Дауна, синдром «котячого крику» та ін.);
-                   порушення харчування зародку і плоду — ця причина обу­мовлена неправильним харчуванням вагітної жінки (хаотич­ним, нераціональним, незбалансованим), в разі якого зародку і плоду не вистачає поживних речовин (білків, жирів, вугле­водів, мінеральних речовин тощо);
-                   інтоксикації (хімічний вплив) безконтрольний прийом ва­гітною жінкою ліків, алкоголізм майбутньої матері, куріння, наркотичний вплив, радіація тощо;
-                   інфекційні захворювання вагітної жінки токсоплазмоз, мі-коплазма, сифіліс, вірусні інфекції (червінка, герпес, грип, цитомегалія. гепатит);
-                   травми зародку і плоду (механічний вплив);
-                   температурний вплив — переохолодження чи перегрівання вагітної жінки;
-                   соматичні та психічні захворювання вагітної жінки - ревма­тизм, хвороби серця, гіпертонія, цукровий діабет та ін.;
-                   несумісність груп крові чи резус-фактору матері та плоду.
Вагітній жінці слід пам'ятати, що самолікування, без­контрольне вживання ліків, голодування, неправильне і нера­ціональне харчування, хронічні та гострі захворювання важли­вих органів негативно відображаються на внутрішньоутробному розвитку плоду і можуть призвести навіть до його загибелі. При чому існує прямий зв'язок між часом дії патологічного фактору і негативними наслідками — чим раніше у внутрішньоутробно­му розвитку пошкоджується ембріон, тим важчими виявляють­ся наслідки.
У період пологової діяльності (натальний період) несприятливими можуть бути такі фактори:
-                   стрімкі пологи;
-                   затяжні пологи;
-                   некваліфікована акушерська допомога.
Дія цих факторів призводить до асфіксії (кисневе голоду­вання) або травм дитини.
-                   У постнатальному періоді розвитку можуть діяти як біологічні, так і соціальні фактори:
-                   інфекційні захворювання (грип, кір, скарлатина, менінгіт, енцефаліт, поліомієліт, отит та ін.);
-                   інтоксикації (передозування лікарських препаратів (особли­во антибіотиків), радіація, алкоголізм чи паління матері, яка годує дитину грудним молоком та ін.);
-                   травми;
-                   порушення харчування дитини;
-                   тривалі соматичні захворювання;
-                   соціальні фактори (соціально-психологічні причини):
      тяжкі переживання дитини, обумовлені несприятливим
становищем у сім'ї чи школі, постійними стресами, хро­ нічними соматичними і фізичними дефектами;

      несприятливі соціально-побутові умови;
      недостатність мовленнєвого спілкування;
      наслідування неправильного мовлення;
      психічні травми;
      педагогічна занедбаність.
Наголосимо, що окремі соціальні фактори впливають пе­редусім на дітей із ослабленою нервовою системою, вразливих, ранимих, із певними характерологічними особливостями (за­мкнутість, сором'язливість, несамостійність), із відсутністю ін­телектуальних інтересів тощо.
Правильне виховання у сім'ї, емоційний контакт із близьки­ми людьми є джерелом повноцінного розвитку дитини.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу