Особливості розвитку пізнавальної сфери дітей з розладами спектру аутизму

Особливості розвитку пізнавальної сфери дітей з розладами спектру аутизму

В цілому для психічного розвитку при РДА властива нерівномірність. Так, підвищені здібності в окремих обмежених областях, таких, як музика, математика, живопис, можуть поєднуватися з глибоким порушенням звичайних життєвих умінь і навичок. Одним з головних патогенних чинників, що обумовлюють розвиток особистості за аутистичним типом, є зниження загального життєвого тонусу. Це проявляється передусім в ситуаціях, що вимагають активної, виборчої поведінки.

Увага

Відчуття і сприйняття

Недостатність загального, в тому числі психічного, тонусу, що поєднується з підвищеною сенсорною і емоційною чутливістю, обумовлює украй низький рівень активної уваги. З самого раннього віку відзначається негативна реакція або взагалі відсутність якої-небудь реакції при спробах привертання уваги дитини до предметів навколишньої дійсності. У дітей із РДА спостерігаються грубі порушення цілеспрямованості і довільності уваги, що перешкоджає нормальному формуванню вищих психічних функцій. Проте окремі яскраві зорові або слухові враження, що йдуть від предметів навколишньої дійсності, можуть буквально зачаровувати дітей, що можна використати для концентрації уваги дитини. Це може бути який-небудь звук або мелодія, блискучий предмет тощо.

Характерною рисою є висока психічна пересиченість. Увага дитини з РДА стійка впродовж буквально декількох хвилин, а іноді і секунд. В деяких випадках пересичення може бути настільки сильним, що дитина не просто вимикається з ситуації, а проявляє виражену агресію і намагається знищити те, чим вона тільки що із задоволенням займалася.

Для дітей з РДА характерна своєрідність в реагуванні на сенсорні подразники. Це виражається в підвищеній сенсорній чутливості і, як наслідок підвищеній ранимості; для них характерне ігнорування дій, а також значна розбіжність в характері реакцій, що викликаються соціальними і фізичними стимулами.

Якщо в нормі людська особа є найсильнішим і привабливішим подразником, то діти з РДА надають перевагу різноманітним предметам, обличчя ж людини практично миттєво викликає пересичення і бажання піти від контакту.

У сприйнятті дитини з РДА відзначається також порушення орієнтації у просторі, спотворення цілісної картини реального предметного світу. Для них важливий не предмет в цілому, а окремі його сенсорні якості: звуки, форма і фактура предметів, їх колір.

Розглянемо більш детально особливості сприйняття дитини з РДА, які виділяють К. Лебединська, О. Нікольська) 

Особливості зорового сприйняття:

• Погляд "крізь" об'єкт. Відсутність стеження поглядом за предметом.

• Зосередженість погляду на "безпредметному" об'єкті: світловій плямі, ділянці блискучої поверхні, візерунку шпалер, килима, мерехтінні тіней зачарованість таким спогляданням.

• Затримка на етапі розглядання своїх рук, перебирання пальців у особи.

• Наполегливий пошук певних зорових відчуттів.

• Стійке прагнення до споглядання яскравих предметів, їх руху.

• Тривале виникнення стереотипної зміни зорових відчуттів (при включенні і виключенні світла, при відкриванні та закриванні дверей, вертіння коліс, пересипанні мозаїки тощо).

• Зорова гіперсензитивність: переляк, крик при включенні світла, роздвиганні штор; прагнення до темряви.

Особливості слухового сприйняття:

• Відсутність реакції на звук. Страхи окремих звуків. Відсутність звикання до звуків.

• Прагнення до звукової аутостимуляції: зминання та розривання паперу, шурхотіння целофановими пакетами тощо.

• Рання любов до музики. Гарний музичний слух.

Особливості тактильної та м'язової чутливості:

• На тлі постійного сенсорного дискомфорту діти з РДА прагнуть отримати певні активуючі враження (розгойдуються усім тілом, здійснюють одноманітні стрибки або крутяться, отримують задоволення від розривання паперу або тканини, переливання води або пересипання піску, спостерігання за вогнем).

• При часто зниженій больовій чутливості у дітей з РДА спостерігається схильність до нанесення собі різних ушкоджень.

• Обстеження оточуючого середовища здійснюється переважно за допомогою обмацування.

Особливості смакової чутливості:

• Непереносимість багатьох страв. Смоктання неїстівних предметів, тканин.

• Обстеження навколишнього за допомогою облизування.

Особливості нюхової чутливості:

• Гіперсензитивність до запахів. Обстеження навколишнього за допомогою обнюхування.

• Пропріоцептивна чутливість.